Kavkaz, Sotnyk, Topolja

by Taras Grygorovych Shevchenko

Overview

Поема «Кавказ», що була написана Т. Шевченком у 1845 році,— вершина політичної поезії. Тематично та ідейно вона пов'язана з поемою «Сон». Намічена в «Сні» тема викриття царизму як носія колоніального гноблення народів стає провідною у складному ідейно-тематичному комплексі «Кавказу».

Тарас Шевченко - Кавказ

У Оглавi... Чи по знаку

Кому цей Оглав бiлохатий?

Троха лиш? Треба розказати,

Щоб з жалю не зробить смiху.

Од Борисполя недалеко,

А буде так, як Борисполь,

I досi ще стоїть любенько

Тарас Шевченко – Сотник

Автор розповідає трагічну історію. Чорнобрива дівчина полюбила молодого козака, а той пішов на війну, та й загинув.

Taras Shevchenko - Kavkaz, Sotnyk, Topolja

Product Details

ISBN-13:	9781782675068
Publisher:	Glagoslav E-Publications Ltd
Publication date:	04/25/2013
Sold by:	Barnes & Noble
Format:	eBook
Pages:	20
File size:	1 MB
Language:	Ukrainian

About the Author

Тарас Григорович Шевченко народився у 1814 році в селі Моринці Черкаської області, в сім’ї кріпосного селянина Григорія Івановича Шевченка. У Тараса було 2 брати і 4 сестри. Юний талант рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 12 років. Дитинство Шевченка провів у селах Моринці та Кирилівка, які належали його поміщику, генерал-лейтенанту Василю Васильовичу Енгельгардту. Інтерес до малювання і поезії у Тараса Шевченка проявився з самого дитинства. У 8-річному віці хлопчик поступає на службу до місцевого вчителя-дяка Павла Рубана, де і навчається грамоті.На 16 році його життя він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. На початку 1831 року поміщик переїжджає в Санкт-Петербург, де триває навчання Тараса Шевченка вже у «мальовничих справ цехового майстра» В. Ширяєва. У Ширяєва Тарас міг змальовувати статуї в Літньому саду і відвідувати Ермітаж. Одного разу Шевченко, копіюючи на полотні чергову скульптуру, знайомиться зі своїм земляком Іваном Сошенком, який у свою чергу представив його К. Брюллову та В. Жуковському. Визнання обдарованості кріпосного Тараса Шевченка з боку видатних діячів російської культури відіграли вирішальну роль у справі викупу його з неволі.

Read an Excerpt

КАВКАЗ

За горами гори, хмарою повиті,

Засіяні горем, кровію политі.

Споконвіку Прометея

Там орел карає,

Що день божий довбе ребра

Й серце розбиває.

Розбиває, та не вип'є

Живущої крові, —

Воно знову оживає

І сміється знову.

Не вмирає душа наша,

Не вмирає воля.

І неситий не виоре

На дні моря поле.

Не скує душі живої

І слова живого.

Не понесе слави бога,

Великого бога.

Не нам на прю з тобою стати!

Не нам діла твої судить!

Нам тільки плакать, плакать, плакать

І хліб насущний замісить

Кривавим потом і сльозами.

Кати знущаються над нами,

А правда наша п'яна спить.

Коли вона прокинеться?

Коли одпочити

/Іяжеш, боже, утомлений?

І нам даси жити!

Ми віруєм твоїй силі

І духу живому.

Встане правда! Встане воля!

І тобі одному

Помоляться всі язики

Вовіки і віки.

А поки що течуть ріки,

Кривавії ріки!

За горами гори, хмарою повитЇ,

Засіяні горем, кровію политі.

Отам-то милостивії ми

Ненагодоваиу і голу

Застукали сердешну волю. ...